Тенденції економічного розвитку Дніпропетровської області

18 жовтня в прес-клубі ДОО НСЖУ за ініціативою «Дніпровського центру соціальних досліджень» (ДЦСД) відбулася прес-конференція на тему: «Тенденції економічного розвитку Дніпропетровської області». «Інформація щодо економічного становища в регіоні надходить суперечлива, – почала свій виступ координатор проектів Дніпровського центра соціальних досліджень (ДЦСД) Анна Колохіна. – З одного боку, у ЗМІ досить часто з’являється інформація про різні позитивні події регіонального масштабу: будівництво нових об’єктів, реконструкція та модернізація старих промислових виробництв; проведення міжнародних економічних форумів, участь регіону у різноманітних виставках і т. ін. В той же час статистичні дані, дослідження вчених та експертів свідчать про наростання негативних тенденцій у соціально-економічному розвитку Дніпропетровської області». У якості приклада Анна Колохіна привела дані аналітичної записки Національного інституту стратегічних досліджень «Стратегічний моніторинг розвитку регіонів у січні-червні 2012 р», які стосуються безпосередньо Дніпропетровської області. Згідно з даними НІСД, на Дніпропетровщині відбувається уповільнення зростання промислового виробництва, «що є продовженням тенденції кінця попереднього року», а обсяг іноземних інвестицій знизився майже в 15 разів (у першому півріччі 2012 року цей показник склав 12,3 млн. доларів, у той час, як у першому півріччі минулого року – 178,3 млн.)! Анна Колохіна попросила присутніх експертів викласти своє бачення ситуації та перспективи її розвитку. «Нас, безумовно, чекає друга хвиля кризи, і найбільше вона торкнеться металургійної галузі, – зробив невтішний прогноз виконавчий директор Федерації організації роботодавців Дніпропетровщини Євген Карп. – Сьогодні продукція нашої металургійної галузі за якістю та стандартами не відповідає міжнародним вимогам. Лише невеликий її сегмент ми можемо продавати в Європу та США. Основними споживачами продукції нашої металургії на зовнішньому ринку залишаються лише Росія та країни Азії». У той же час, за словами Євгена Карпа, продукція вітчизняної металургії неконкурентоспроможна ще й через свою високу собівартість. «І справа не тільки в енергозатратності. Незважаючи на дешеву робочу силу через низьку продуктивність устаткування в нас іде в десятки разів більше людської праці на виробництво одиниці продукції, чим на Заході», – підкреслив Євген Ісаакович. На його думку, вихід із ситуації лише в розвитку внутрішнього ринку. Перспективним для підтримки металургійної галузі може стати розвиток будівельної галузі. Але для цього держава повинна розробити стратегічні проекти, яких поки немає. Разом з тим в існуючих умовах в експортерів з’являється спокуса здешевити свою продукцію шляхом зменшення витрат. А зробити це можна, тільки шляхом девальвації гривні. Таке припущення зробив доктор економічних наук, професор, перший проректор з науково-педагогічної роботи Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля Анатолій Задоя. «Іде скорочення світових ринків. Насамперед – сировинних. Для нашої металургії це вкрай негативна тенденція, – пояснює Анатолій Олександрович. – В 2008-2009 роках нас вичавили з ринків, і в 2010-2011 роках на наше місце зайшли інші, насамперед – Китай. І в цих умовах у наших експортерів, що володіють політичним впливом, велика спокуса «обвалити» гривню, і знизити, таким чином, собівартість своєї продукції». Професор докладно зупинився на такому показнику, як паритет купівельної спроможності – це ціна споживчого кошика в різних країнах (спрощений варіант – «Індекс Біг-Мака»). Отже , те, що в США можна купити за долар, в Україні коштує 4,15 гривень. “Тобто ринковий курс долара в нас має коефіцієнт 2,02 – підкреслив Анатолій Задоя. – Для порівняння: коефіцієнт китайського юаню – 1,7. Тобто гривня в нас ще більш занижена, чим юань. Але для того, щоб продукція нашої металургії стала конкурентноздатною на світових ринках коефіцієнт повинен бути 2,5. До речі, саме таким він став в 2008 році, коли ціна долара підвищилася з 5 до 8 гривень». Однак, на думку А. А. Задої, ситуацію обвал гривні не врятує. «Я песиміст щодо того, що при падінні гривні вдасться вдержати ціни на товари народного споживання», – говорить учений. За словами голови Дніпропетровської обласної громадської організації «Дніпропетровський координаційно-експертний з питань регуляторної політики» Олексія Литвинова, існуючий стан справ міг би врятувати розвинутий сегмент малого та середнього бізнесу, але він останні два роки перебуває в стагнації. «У нас всі реформи провалені, у тому числі з дерегуляції, – стверджує Олексій Литвинов. – В 2011 році, коли було оголошено про початок дерегуляції, Україна перебувала на 124 місці у світі по комфортності умов для ведення бізнесу. Планувалося, що в ході реформи до кінця 2012 року ми піднімемося на 102 місце. Зараз ми перебуваємо в цьому рейтингу на 152-му рядку». На думку Олексія Володимировича така жалюгідна ситуація сталася через нерозуміння на найвищому державному рівні тих кроків, які треба вживати, а також високого рівня корупції. «Лише після того, як під контроль громадськості перейде процедура проведення тендерів, як тільки вони стануть прозорими та на них допустять підприємства малого бізнесу, почнеться пожвавлення цього сектора економіки, – вважає Литвинов. – Поки ж малий бізнес по всій Україні поволі скорочується». Разом з тим всі експерти зійшлися в думці, що найбільш позитивним моментом є наявність Плану стратегічного розвитку Дніпропетровської області. І нехай такої стратегії поки немає на всеукраїнському рівні, але наявність регіональних програм дає надію на те, що в підсумку вони стануть основою для розробки нової економічної стратегії України.