Адміністративно-територіальна реформа: проблеми та перспективи впровадження

14 червня 2005 року Дніпровський центр соціальних досліджень спільно з Центром інформаційно-правового забезпечення місцевого самоврядування Дніпропетровської області та контрольно-аналітичної роботи Дніпропетровської обласної ради народних депутатів та Дніпропетровським прес-клубом реформ провели науково-практичний семінар на тему „Адміністративно-територіальна реформа: проблеми та перспективи впровадження”.

В ході семінару були прослухані доповіді, присвячені аналізу переваг та недоліків нової моделі адміністративно-територіального устрою України на прикладі Дніпропетровської області, а також досвіду реформування адміністративного поділу таких постсоціалістичних держав як Росія та Польща

В ході обговорення законопроекту „Про територіальний устрій України”, винесеного на обговорення в квітні 2005 року віце-прем’єр-міністром України Р. Безсмертним учасники семінару прийшли до висновку, що проведення адміністративно-територіальної реформи в запропонованому варінті неможливе. Насамперед необхідно внести зміни в існуюче законодавство, що стосується місцевого самоврядування, прийняти нові закони, що регулюють бюджетні, земельні, комунальні питання. Крім того, учасники семінару неодноразово піднімали питання про джерела й розміри фінансування адміністративно-територіальної реформи, можливих позитивних і негативних наслідках такого реформування для малих міст і сел. Що стосується строків проведення реформи, думки учасників розділилися. Одні вважають, що адміністративно-територіальна реформа повинна бути миттєвою і проводитися в стислий термін, інші вважають, що необхідно піти шляхом Польщі і проводити реформування поетапно протягом декількох років. Проте, всі присутні були одностайні в думці, що, з огляду на складну соціально-політичну та економічну ситуацію, адміністративно-територіальну реформу в Україні варто проводити після парламентських виборів 2006 р.
В засіданні семінару взяли участь державні службовці, представники місцевих відділень громадських організацій та політичних партій, журналісти.

Завантажити